?

Log in

No account? Create an account
Share Next Entry
Nova Latynka
nova_latynka

Nova Latynka

Ознайомлювальний бюлетень від спільноти nova-latynka.livejournal.com

Нова Латинка — це система романізації української мови, яку можна використовувати за будь-яких умов без втрат з боку правопису.

Історичний контекст

Впродовж 19-20 століть було декілька спроб перевести українську мову на латинське письмо. Причиною цієї ідеї було те, що тодішня українська кирилиця не відповідала українській фонетиці (зокрема містила непотрібні літери ы, ъ, ѣ), а також бажання модернізувати українську мову. Узагальнено можна виділити дві спроби:

• абетку Йосипа Лозинського на основі польського алфавіту («абецадло») — 1835 р.

• абетку Йосифа Їречека на основі чеського алфавіту — 1859 р.

Всі вони зазнали краху через суперечки в середовищі інтелектуальних еліт. Втім це питання порушують навіть сьогодні, хоча воно вже втратило реальну актуальність — кирилиця є беззаперечною основою українського правопису.


Чому це має значення тепер?

Існування альтернативної латинської абетки є звичайним явищем для всіх мов, що використовують відмінні типи писемностей (арабської, китайської, грузинської, балканських мов тощо). Такі системи називають «системами романізації» і вживають їх здебільшого у таких випадках:

• для відтворення географічних назв (наприклад, у картографічних виданнях);

• для відтворення особистих імен (наприклад, у закордонних паспортах та міжнародних документах);

Крім того ці системи є корисними:

• як елементи різного роду кодування (наприклад, в URL-адресах);

• як альтернативний тип передачі повідомлень (наприклад, під час спілкування в інтернеті, коли немає можливості використовувати традиційну абетку).

Звідки суперечки?

                Згадані вище історичні проєкти української латинки були досить складними, містили багато нетипових латинських символів (ń, ś, ć, ž, ł, š, č, ď, ť, ŕ, ľ), що ускладнює їх вживання сьогодні (не існує розкладки, що поєднує всі ці нетипові символи).

                При цьому головною проблемою адаптації латинки до української мови було і є пом’якшення приголосних.

Звідки взялася Нова Латинка?

                Коли виникла «Нова Латинка» — невідомо. Ймовірно, її виникнення пов’язано із впливом гаєвиці (сербсько-хорватської абетки) та проєкту Їречека. Раніше про цей проєкт писав Ярослав Михайлишин (щоправда про його спрощену версію без діякритичних знаків та з кількома власними заувагами).

                Термін «Нова латинка» є умовним і виник спонтанно. Він позначає не так новизну самої абетки, як новизну її уніфікації.

Чому саме ця літера, а не та?

                Розгляньмо основні дискусійні моменти цієї абетки.

                Ь=J. В сербсько-хорватських мовах пом’якшення трапляється у двох випадках — ль та нь. Ці звуки в кирилиці мають вигляд љ та њ,  а в латиниці — lj та nj. Звідси ідея передавати український м’який знак через латинську j. Завдяки цьому підходу відпадає потреба у літерах ń, ś, ć, ł, ď, ť, ŕ, ľ. Крім того ця ідея добре відповідає українській фонетиці, адже йотовані є, ю, я після приголосних звучать як ье, ьу, ьа і вживання у цих випадках j вносить у ситуацію логіку.

                Ґ=G, Г=H, Х=X. Із проєкту Їречека збережено ряд g-h-x = ґ-г-х, при чому ідея передавати українську х латинською x виникла щонайменше на початку 20 століття (зокрема її використав Сергій Пилипенко в «Odvertomu lysti do vsix, xto cikavyt’sja cijeju spravoju»). Тут важливо відзначити відмінність чесько-українського фонетичного типу (до якого належать також польська, словацька та білоруська мови) від балкансько-російського: в останньому випадку нормальним є ряд g-h = г-х, оскільки в цим мовах немає дзвінкого гортанного звука ɦ, що відповідає українській Г (хоча в польській мові цього звука також немає, проте збереглася етимологічна різниця між H та CH).

                Ж=Ž, Ч=Č, Ш=Š. Це єдині нетипові літери, що залишилися в Новій Латинці, тому для використання цієї абетки повністю підходить, наприклад, хорватська розкладка клавіатури (а також: чеська, словацька, боснійська, словенська, литовська та латвійська). У тих випадках, коли вживання цих літер з певних причин є неможливим, їх можна замінити комбінаціями Zh, Ch, Sh. В такому разі буквосполучення «зг» бажано передавати як «zgh» або «z'h» (аби уникнути плутанини).

                Апостроф залишається на своєму місці.

Система транслітерації

А а

A a

І і

I i

Т т

T t

Б б

B b

Ї ї

Ji ji

У у

U u

В в

V v

Й й

J j

Ф ф

F f

Г г

H h

К к

K k

Х х

X x

Ґ ґ

G g

Л л

L l

Ц ц

C c

Д д

D d

М м

M m

Ч ч

Č č

Е е

E e

Н н

N n

Ш ш

Š š

Є є

Je je

О о

O o

Щ щ

Šč šč

Ж ж

Ž ž

П п

P p

ь

j

З з

Z z

Р р

R r

Ю ю

Ju ju

И и

Y y

С с

S s

Я я

Ja ja

Для повноцінного використання абетки радимо вживати хорватську розкладку клавіатури. Майте на увазі, що в цій розкладці Y і Z поміняно місцями (дет. див. Німецький тип розкладки).

Як показує досвід, за умови наявності практики, опанування розкладки не є складною справою.

Зворотний зв’язок

Ви можете написати нам листа за адресою: lj.latynka@gmail.com.

Наша адреса в інтернеті: nova-latynka.livejournal.com.

Текст опубліковано на правах ліцензії Attribution Share-Alike (CC BY-SA)

Ви можете: вільно поширювати та змінювати цей текст навіть із комерційною метою.

При цьому: слід зберігати посилання на попередніх авторів, а змінений вами твір має підлягати умовам цієї ж ліцензії CC BY-SA (Share Alike).


  • 1
Vitaju! Harna inicijatyva! Choča ne z usima rišenniamy zhodnyj, ale meni podobajeťsia. V ukrajinśkomu suspiľstvi davno nazrila potreba na latynku, v buď-jakij formi.

Vitaju! Djakuju za slova pidtrymky! Ne dumav, ščo xtosj znajde cju storinku bez "agitaciji" :)

Ukrajinsjka latynka — ce odne z tyx pytanj, v jakomu zavždy budutj "ale" i "čomu". Prote, hadaju, cej varijant je najbiljš realistyčnym sjohodni — minimaljno skladnyj i vsedostupnyj. Krim toho troxy nahaduje "movu sms-ok" :)

Edited at 2012-09-19 02:26 am (UTC)

Tak, vaš varijant prostyj, cioho ne možna zaperečyty. Odnak... znajete, kolyś počuv taku vlučnu frazu: varijantiv ukrajinśkoji latynky javno bil'še aniž jiji korystuvačiv :) Sproby vyrobyty jedynyj standart navit' dlia maleńkoji grupy na mojij pamjati žodnoho razu ne vdalysia. Ne choču skazaty nače ce beznadijna sprava, prosto pevni trudnošči je.
Takož zaprošuju pobačyty sposib, jakym korystujusia ja: latynka.wordpress.com. Ščoś typu zmodyfikovanoji jirečkivky.

Edited at 2012-09-20 03:17 am (UTC)

Zvyčajno, na rivni okremyx inicijatyv žoden varijant latynky ne maje zorjanoho majbutnjoho :)
Lyšajetjsja spodivatysja lyše na korekciju deržavnoho standartu latynizaciji (toho, ščo teper anhlijsjkyj), ale j ce javno ne najblyžčym časom.


Vaš pravopys meni znajomyj:) Dlja čytannja vin pevnoju miroju prostišyj, oskiljky ne nahromadžuje "j".

Edited at 2012-09-20 03:24 pm (UTC)

Ne pohodžusia. Hadaju, ščo jakraz na deržavu nema sensu spodivatysia, zvažajučy na jiji sučasnyj stan. Jedynyj reaľnyj šliach isnuvannia dlia ukrajinśkoji latynky - samoorganizacija jiji prychyľnykiv. Ta z našoju deržavoju vzahali isnuvannia ukrajinśkoji kuľtury zaležyt' vid samoorganizaciji ukrajinciv.


Maju na uvazi umovnu sytuaciju (poky ščo nerealjnu, zvisno), koly deržava nadastj latynci pevnoho statusu.
Dumaju, ce ne bude povnocinna paraleljna abetka (jak u serbiv), a skoriše dopomižna — nasampered dlja peredači vlasnyx nazv (podibno jak latynizacija dlja sxidnyx mov), kartohrafičnyx vydanj ta, možlyvo šče, dlja mižnarodnyx dokumentiv.

A v povnocinnomu vymiri jiji vžytok zalyšytjsja ljubyteljsjkym — zate može suttjevo rozšyrytysja u kiljkosti.

Edited at 2012-09-20 07:57 pm (UTC)

Zrozumiv. Vy pravi.

Z radistiu vziav by učast' u jakomuś projekti ščodo latynky, ale narazi, zdajet'sia, ničoho ne vidbuvajet'sia.

Važko zacikavyty ljudej. Biljšistj ne bačatj u latynci neobxidnosti, a rešta ne možutj dijty zhody v pravorysi.

Tak. Neobchidnyj spil'nyj choča b dlia nevelykoji grupy pravopys.

Osj znajšov podibnu inicijatyvu :)
Zdajetjsja, vykorystovujutj toj že pravopys, ščo j vy.

http://latynka.wikispaces.com/Domivka

Tak cej sajt zapoczatkovanyj mnoju ta szcze odnijeju liudynoju :)

Osobysto meni zaproponovanyj variant podobajetjsja najbiljše, oskiljky vin ne vymahaje značnyx zusylj dlja zasvojennja, povnistju zberihajučy ustalenyj pravopys. Dlja toho ščob latynka nabula biljšoho pošyrennja, treba vprovadyty v čynnyj pravopys odyn nevelyčkyj rozdil «Передача українських власних назв латинськими літерами» i vvesty joho vyvčennja v prohramu serednjoji školy. Pryčomu za osnovu vzjaty ne anhlijsjku transkrypciju, a odyn iz proektiv latynizaciji ukrajinsjkoji hrafiky. Ce dastj impuljs do ob'jednannja vsjix ukrajinsjkyx latynistiv dovkola odnoho proektu i rozšyrennja vykorystannja latynky.
Do reči, dlja inšomovnyx sliv varto zberehty, bodaj na peršyj čas, tradycijne ukrajinsjke napysannja, ščob unyknuty plutanyny.

Nadzvyčajno spodobalosj. Na mij pohljad ce majže idealjnyj variant. Pidtrymuju i ščyro bažaju uspixiv!

  • 1